Pages

17 серпня, 2011

Молитва


Всі ставляться до молитви «Отче наш» з великим трепетом. Можливо це тому, що ще з дитинства наші бабусі і мами розучували її з нами на память стоячи на колінках перед сном. І можливо, вона здається нам простою, насправді ж вона дуже сильна! Іноді за звичкою ми проговорюємо цю молитву речитативом без усвідомлення змісту. А насправді цією молитвою ми проголошуємо Бога нашим небесним Отцем, проголошуємо Його Царство і силу і славу на вічні віки, молимось, щоб воля Його була як на небі так і на землі (тобто швидко та досконало виконувалась, при чому нами), проголошуємо, що Він, саме Він є нашим опікуном та забезпечувачем їжою, одягом, житлом, здоров’ям. Ми стверджуємо, що Він оберігає нас від лукавого і не вводить нас у спокусу. Ми молимось, що Він простить наші провини, якщо ми пробачимо винуватців наших. То що ж, якщо ми не пробачимо то і Він нас не пробачить? Так ми молимось мало не щодня (Мт. 6:14-15).
Не прощаючого і Бог не простить. Адже до милосердного і суд милосердний. Якщо ви згадали, що маєте непрощення (на чоловіка, дружину, доньку, брата у Христі, лікаря, президента, сусіда), пам’ятайте, що Бог вас любить і хоче, щоб ви були з Ним на Небесах. Для цього треба пробачити, очиститись, покаятись. Адже Він простить провини наші, якщо ми прощаємо винуватців наших. Ми провинились перед Богом значно більше ніж той кого ми не пробачаємо.
Бог любить вас! Благодать Бога Живого хай буде з вами!