Pages

Показ дописів із міткою Подорожі. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Подорожі. Показати всі дописи

15 серпня, 2013

Sea/ Море

OH well we are almost two weeks back from our trip to the Black Sea. It was very good, i'm not saying that it was great or awesome, becaouse we went to the sea as a family for the first time, and it was ok. We've had fun, we've enjoyed the sun, the sea, the beach and hot sand, we've swimed not only in the sea, but also in the lake. We've seen a lot and we've done a lot, because we went by car, not by train.
At first i was afraid to go with Kostya, because, it thought he was too little (ha, he is not, he turned 4 on July 22.) He enjoyed the whole trip, he was quiet as a mouse all road long, he ate, he slept, he did well, and i'm very proud of him.
At first we went to the Sevastopol and spent 4 days there, we went to museums, 2 city beaches and other places. I really enjoyed that time. It was nice and interesting.
After that we drew to the city we supposed to stay -- Myrnyi. It's a small town, not city, because it's tiny, it has only few houses which are almost taken by the tourists from Russia, Belarussia and of course Ukraine. 
Our first sea experience was nice, but we were kind of disappointed with the cold water and strong wind. in the evening; we couldn't even seat on the beach because of the wind.
But still we've got our suntans, we've breathed fresh-salty-sea air and we're ful of possitive emotions.

On the previous post, i was writing about preparations for our trip, and i promised to make the photos of the day, and i didn't do them. The first my excuse is that i hadn't excess to the internet from my phone, and the second excuse is that i frankly forgot.

************************************************************************

Ми вже повернулися з Чорного моря і вже 2 тижні вдома. Наша поїздка була хорошою, не назву її чудовою, або неймовірною. Це все таки наш перший сімейний виїзд, і думаю, що він був не поганим. Нам сподобалось: ми насолоджувались сонечком, морем, гарячим пісочком, свіжим морським повітрям, плавали не лише в морі,але й в озері. Донузлав. А також ми побували в різних місцях. Я дуже рада, що ми все ж поїхали і поїхали на машині, а не поїздом.
Спочатку я боялася їхати з Костиком, бо думла що він ще маленький (ха, а він уже не маленький, йому вже 4 рочки стало). Але він чудово переніс подорож, сидів тихенько як мишка. Їв, спав, грався, і я дуже їм пишаюся.
Перші 4 дні ми провели в Севастополі. Були в музеях, на 2х міських пляжах, і гуляли містом. Загалом сподобалось.
Потім ми поїхали в містечко Мирний, і провели там не повних 2 тижні. Це містечко дуже маленьке, там є декілька вулиць, в будинках яких живуть переважно туристи з Росії, Білорусії та звичайно України.
Наш перший морський досвід був дуже "холодний". Море як на диво було холодне, і було дуже вітряно, ввечері навіть було неможливо сидіти на пляжі. Зате ми ходили до озера і гуляли містечком, а ще багато спали. (оце ж відпочинок!)
Загалом ми все ж добре відпочили, приїхали засмаглі, оздоровлені і щасливі.

Перед виїздом я писала повідомлення, що буду робити фото кожен день і виставляти. але тільки ми приїхали я одразу про це забула. чесно, просто вилетіло з голови і + в мене не було на телефоні інтернету.
ну ось декілька фото. 









17 липня, 2013

Preparation/ Підготовка

Our first family holiday is coming. We've never traveled so far together. Hopefully our son will take the trip easily, but we plan lots of stops and lots of snaks. I really hope not to gain weight during the holidays, i've been eating smaller portions of food during 2-3 weeks, I wanted to loose some kilos.

So the lists are almost written, and the needed things are almost bought. 


I've always dreamed to make Photochalenge, so I'm sure this holiday is a good chance to do it. I'm not sure to take pictures of everything in the list, but i will definitely try.
                                      
                                                      ****************************************************
Наближається наш перший сімейний відпочинок. Ми ще так далеко разом ніколи не їздили. Звісно не відомо як Костя буде вести себе в дорозі, але плануються цікаві зупинки, а також багато перекусів. Головне не поправитись в дорозі і на відпочинку, я вже 2-3 тижні їм маленькими порціями щоб трішки схуднути. 
Списки вже майже написані, майже все вже куплено.  Ура- ура.

Вже давно планую зробити Photochalenge, звісно не обіцяю виконувати усі дні (хоча буду намагатися). 

12 липня, 2013

Сільська місцевість

Ми були в селi. Ранiше вiдпочинок так не цiнували, бо я сидiла вдома, Iлля теж був поруч. А тепер пiсля важкого навчального року вiдпочинок не лише переоцiнили але й намагаэмось якicно його використати. Взагалі, я сова, сама жахлива сова. я дуже пізно лягаю і не можу рано встати, але не зважаючи на це, мені дуже подобається ранкова прохолода, роса, та свіже прохолодне ранкове повітря (ха, на роботі не питають сова я чи ні, треба вставати рано і йти от звідти я і знаю про цю чудову прохолоду). Класно, що коли хочеться ягідку або яблучко, то треба лише протягнути руку і ось воно на дереві, або на кущику.
Костя вже в селi цiлий тиждень, i навiть не проситься до дому. А ми з Iллею iздили додому на один день, ходили на прогулянку, купили собi пачечку чiпсiв i Пепсi (ммм так iнодi хочеться поiсти гидотки,але це буваэ дуже рiдко i втiхаря), поiли і зрозуміли, що нам дуже скучно без дитинки. Хоча виховання та турбування вимагають грандіозних сил та зусиль, але саме це і приносить нам справжнє задоволення: знати, що це маленьке дитя має величезне серце і дуже любить і цінує усе, що робиться для нього. Люблю, люблю і ще раз люблю. 


Ілля внадився їздити на рибалку. Раніше це була моя нездійсненна мрія: щоб мій чоловік їздив на рибалку, це здавалось мені таким крутим зайняттям, але тепер мрія здійснилася, і мені вже це не подобається. :)

08 серпня, 2011

Поїздка у село

Зазвичай, щоб кудись поїхати я мушу думати 3-4 дні, виношувати в собі ідею, обдумувати її, і потім з величезним ваганням та трепетом я приймаю рішення захотіти кудись поїхати. Хоча мій Ілля не такий, він як то кажуть "легкий на підйом", а я ні. Цього разу було все зооовсім не так. Захотілося мені в село, до баби, от ми взяли з Костиком і поїхали, залишивши тата Іллюшу вдома. Хоча, ми його потім викликали нас забирати. Їхали ми автобусом, ето ужасно, і було досить комфортно, хоча малюк не спав і цілу дорогу сидів як манекен дитини :)

Давно вже я не була в себе в селі, така ностальгія ммм. Пригадую, як була мала, то постійно була в селі, ми їздили щовихідних, і на канікулах усіх я була там. Дітей на нашій вулиці не було, були лише я і брат (Вова, двоюрідний) і сусідки Єва та Свєта. А тепер там стільки дітисьок, не встигли ми вийти на вулицю, як нас уже оточило четверо дітлахів.

Можливо хтось не має села і не знає, але це зовсім інший світ, там панують інші цінності, у людей інші пріорітети. У сусідки двоє малюсіньких дітей, господарство (свині, качки, кози і величезна собака), город і хатні клопоти і вона все встигає, звісно у неї не нафарбовані нігті і не вищіпані брови, і вона не сидить в інтернеті весь свій вільний час, якщо він у неї є, та незважаючи на це вона задоволена життям, і є досить оптимістичною.

Потрапляючи у таке середовище починаєш розуміти цінність часу, цінність гарячої води з крану, цінність пральної машини-автомат. Побачивши сусідських брудних та нерозчесаних дітей, розумієш, що головне не те у, що вдягнена дитина, чи Адідас це чи ні, а те, чи чиста вона і чи охайна. Усвідомлюючи, що в селах люди живуть лише на те, що вони власноруч виростили або заробили господарюючи, починаєш розуміти цінність копійок, які ми по приходу додому кидаємо на тумбу, адже вони заважають у кишені. Люди ходять обтрушують яблуні і мішками здають яблука у пункти прийому по 30 копійок за 1 кілограм!!!!!! Де таке бачено? Виходить, що один мішок яблук вартує всього лиш 9 гривень. Я своїми очима бачила, як один чоловік (підозрілої зовнішності, мабуть п'є) вивіз мішків з десять яблучок. А яблука такі соковиті та смачні. Сумно.... сумно... але є й купа радощів і позитиву, чесно, таке завжди є! :)

Можна поставити "галочку" у своєму списку "Що потрібно зробити", адже у моє село ми з'їздили.
Ось декілька фотографій:
Ви тільки гляньте на ці чудові колінка! :)
Качечки, одна так класно купалась в тазіку, аж самій захотілось :)



Не хоче фотографуватись

Я з бабцею і з братом Вовою (гордість родини, майбутній "врач")
От такі наші пригоди в селі Довгошиї.