Sunday for God/ Неділя для Бога: Марновіства та Забобони

Почало темніти. Чорна кішка зійшла з тротуару та перебігши дорогу продовжила свій шлях. Без жодного страху і зайвої думки вона попрямувала додому, або ж на нічне полювання. Раптом, звідки не візьмись з'явилась машина, і різко зупинилась, побачивши чорного кота.

Насправді ця машина була моїх друзів, і ми жартуючи проїхали по тому фатальному і "страшному" місці. Звісно розмова зав'язалась про забобони. А хто які знає, і в що колись вірив. Чому чорне кошеня може зупинити дорослого безстрашного чоловіка, та нагнати на нього страху? То чи такі вони страшні, як здаються, чи варто в них вірити, і якщо ні, то чому?

Усіма улюблена Wikipedia тлумачить забобони так:  вид марновірства, що полягає у тому, що індивід приймає за реальність невідомі сили, здатні провіщати події і навіть впливати на них.
До забобонів відноситься: носіння талісманів, татуювання, магічні жести та прикмети, які начебто мають віще значення.
Прикмет та забобонів є дуже багато і кожне з них має свою історію виникнення, найчастіше просто безглузду. 
Оскільки все почалося з кішки, то про неї і поговоримо. 
1. Чому винна кішка?
Справа  в тому, що чорну кішку дуже важко побачити в темряві. Коли чорний кінь перебігав дорогу наїзднику, кінь лякався і наїздник падав. Саме через це чорних кішок почали недолюблювати.

2. П'ятниця 13.
Чому ж так страшно навіть вимовляти ці слова? Насправді все почалось від самовільного трактування старозавітньої розповіді про Каїна і Авеля. Хтось вигадав, що саме в п'ятницю 13 Каїн вбив свого брата Авеля. Після ось такої байки, цифра та день перетворились в символ нещастя та горя.

3. Переступи поріг.
Чи бувало з вами таке, що щоб щось передати вам казали: "Ееее, через поріг неможна", і змушували переступити поріг. В давні часи, під порогом ховали прах мертвого. Передавати через цей прах вважалось неповагою, крім того такі дії могли "потривожити" померлого.

4. Розсипати сіль-- буде сварка.
Це одне з моїх улюблених. Виявляється, в давні часи сіль була дуже дорогою, адже щоб її привезти чумаки їздили далеко і надовго. Тому того хто розсипав коштовну сіль сварили.

5. Не можна дарувати годинники.
Цей забобон походить з Китаю, де  вважається, що коли даруєш годинник-- запрошуєш на похорон. Можливо з цим забобоном можна пов'язати латинське прислів'я "Momento mori"("Пам'ятай про вічність").

6. Присісти на доріжку.
Я завжди наївно думала, що це не забобон, а просто традиція прощатися. Але на жаль це не так. В давнину люди вірили, що присівши на доріжку вони обманюють домашнього духа, щоб він за ними не йшов і не заважав надалі. Безглузддя.

7. Не можна виносити сміття після заходу сонця.
Це улюблений чоловічий забобон. А тлумачиться він дуже просто: люди не хотіли, щоб їх обговорювали та судили за те, що вони рідко виносять сміття.

Список забобонів та їх походження можна писати довго, адже їх є дуже багато. Метою моєї писанини є донести до читача, що забобони це марновірства. Тлумачиться легко: мара віра, тобто безглузда віра.

Що стосується талісманів, які стають модними знову і знову, хоча і є складовими марновір'я. Талісман це не лише який кулон, чи зуб або око звіра, колечка, але й ікони наклеєні в машині, зберігаються в гаманцях. Це все талісмани, адже ми покладаємось на їх силу, на те що вони вбережуть нас від злого ока, бандита чи несподіваної смерті. Християни це послідовники Христа, діти Божі, які безумовно вірять у силу Бога. Якщо перед виходом з дому, я помолюсь про Божий захист, то ікона в гаманці мені не потрібна. Якщо я перед виїздом з гаража помолюсь, а іноді і не помолюсь, але вірю в мого Господа, що Він мене береже, то рятує мене не приклеєна іконка на панелі авто, а Бог! Намальовані хрести на вхідних дверях це лише безглузда колекція, адже Христос має буде в серці і в щоденній молитві.

 Люди згодні вичитувати та вивчати різні забобони та купляти талісмани, щоб бути в безпеці, але люди не хочуть зрозуміти, що лише справжня віра в Бога рятує, дає безпеку та мир. Повіривши та полюбивши Бога про якого написано 66 книг Біблії, я була здивована  наскільки простіше довірити свій день Ісусу Христу. Він є живий, Він сильніший за нерозсипану сіль, за "домашніх духів", бо Він є Бог.

Нехай ваші дні будуть сповнені миру Божого, хай віра в Господа Ісуса Христа гаряче пече в серці та випалює все, що заважає Богу діяти.


Оксана Ковальчук

Loving your child on purpose

God has given  me a gift to be a mother. I've got the most precious and wonderful present-- a child. I'm grateful for it. To be honest, it's not always easy to raise up a son, sometimes it seems that I'm the worst mother ever lived on Earth, but those moments clear away very quickly. Why is it so? Maybe because I worry so much, or maybe I know a little about raising a child. I don't know. The thing I know for sure is that noone knows, but we learn how to be good mothers, how to discipline or to encourage our children.

There was a period in my life, when I was too strict with my son, I was always angry with what he did, I was constantly telling him to stop doing this or that. I caught myself thinking that I was so strict because I was afraid that something would go wrong and I would fail to bring him up properly. At that moment I realised that I was extremely confused mother. And God told me something what became a big revellation in my life. He said: "Just don't be affraid. Don't discipline him because of fear, but raise him, discipline him and take care of him because of LOVE! Don't be affraid, just love!" Wow, isn't it a great revellation?

must love our children, even when they are naughty and do what we don't like. Once we've given our lives to Jesus, we are worriesfree people.
So, here are the steps, how to love our children on purpose, even when we don't feel like so, or if they don't behave like being loved.


1.  Be on his side. You are the closest person for your kid, your task is to protect and to secure him. Never punish or lecture him in public, do it at home, choosing the right words. Try to listen to his variant of the story, then make a decision what to do. Speak about both situations, explain the right way. You shouldn't pamper or close eyes on obvious things, but in the same time be just and loving.

2. You're a parent, so don't misbehave. I mean that you're a grown up person, who graduated school, college or university, and you can't explain things without yelling and being angry? When your child does something wrong, the first thing is to take a deep breath, count to ten (I know it sounds childlish, but why not), think and after this react. Wouldn't be much easier to do things right and not to fix them afterwards.

3. To buy doesn't mean to love. I'm not saying that presents are bad, or that you shouldn't give our children toys. I'm saying that any toy will replace time spent together as a family. Our son has so many toys, especially the cars, but he never plays with them, he picks one or two and then asks me or anybody who's not busy "Will you play with me?". To love means to spend time.

4. Family time is important. A couple of years ago we used to have "family days", we used to put all our "important" meetings and works away, turned off the computer and cell phones and just spent time together going to the park, playing at home, talking. That was wonderful time. Unfortunatelly, we don't do this now. I'm going to restore this tradition. I think the older the child grows the more qualitative time we should spend together, because it binds the family together, it gives longlasting memories. I have strong belief that eating breakfast or dinner together, spending holidays together, playing games are not old-fashioned activities, this is what prints in our hearts and minds and brings big fruit of love and respect.

5. Never compare your child to other's even to siblings. When our children misbehave we are frustrated, because it wasn't planed, we've never dreamed about this, we've never noticed other kids to behave like that. The next thing which comes next is comparing, but as for me, it's completely useless. My child is special, God has created and given him his own temper and character, and if he does something wrong I will teach him the right thing, my sadness or disappointment will not help at all. But if I encourage him, if I show him the way he will do his best. Don't discourage him and ruin his confidence by words, be patient.


6. Be an example. Remember, the child will behave and react like parents do. He will say things like you do. Be the model to follow. It's hard, because it takes pains to controll yourself and to work on your own habits. You shouldn't watch after your child but after yourself too. At first you will make something on purpose but after a while it'll become a good habig. We never forsed our son to read the Bible, but he loves reading it, I'm sure it's because he always sees  my husband reading it, and he often asks him to read it aloud. I think it's the best example. Don't just еducate and bring up, but live the life you want your child to live in the future.

TO READ IN UKRAINIAN/ ЧИТАТИ УКРАЇНСЬКОЮ

Power of changes

Sometimes people are wished to stay the same as they are. These words mean that those poeple are good and this makes them content.But is it good to stay as we are?

When we look for a present for somebody we want to impress and to surprise the receiver. We always choose between something practical or something cute and funny. Let's imagine that we've bought the present and added flowers. There's nothing wrong with these flowers, but they are artificial (plastic). The persons is happy to receive the present, he/she puts the flowers in vase, looks at them every spare minute, but then he gets used to them and stops noticing them. Those flowers become useless. 

What I want to say, that our character, habbits and behavior are like those flowers. There are a lot of things and features in ourselves that aggrovate, make nervous and are not ok with people whom we love. They typical answer is: "I am, who I am, deal with it", or "Leopard cannot change his spots". But does it have to be like that? NO! Do we have to stay the useless plastic flower in the vase? Or should we do something? There is one answer-- changes! The changes have big power.

Someone wise once said: "If you don't like the place where you are-- change it, because you're not a tree". It's about our character, our jobs, our routine, it's about everything! if you don't like something- change it! I'm convenced that changes have power to cure, to comfort and to heal the wounds. If you stop and think about other's feelings, than change yourself, you do a lot of good."It's better to give than to take" says the Bible. Just give yourself to others and you'll get more peace, more love and more satisfaction overtopped with lots of blessings! 

Сімейна п'ятниця/ Family Friday

Цей тиждень виявився не легким. Мої хлопці похворіли. Дивно, але чомусь, вони майже завжди хворіють разом або по черзі. Мені навіть довелось відпрошуватись з роботи в четвер та п'ятницю. Вирішивши, що ми супер-лікарі ми Іллю лікували без лікаря і самі собі призначили ліки-- противірусні таблетки. "Пічкали" його 4 дні + чаї з парацетамолом і це не давало ніякого результату... на 5й день ми запідозрили що мабуть ми щось не так робимо. :) таки так, викликали лікаря і вона назначила антибіотик. :( 
А Костя взагалі рвав, тому думали, що отруївся, а потім почало запухати око і боліти горло, тадааааа-- парагрип :( 
Як каже одна моя колега: "У кожному мінусі є свій плюс". Хоча хлопці хворіли ми добре проводили час. Я бігала з чаями-липами, прибирала і робила полоскання для горла і очей.
і сьогодні Кості вже легше, дякувати Богу, Ілля вже також оклигує.
Такі моменти нагадують, що важливе, а що ні, що серйозне, а що не дуже. Іноді ми забуваємо про це. Слава Богу за все. 

This week wasn't easy for me. My boys got ill. It's weird, but they usually get sick together or in chain. I had to stay at home on Thursday and Friday. WE've decided that we were smarter than doctors and we've treated Illya by ourselves, but all pills we gave him had no use, and he felt even worse, so on the fifth day we called for doctor.
At first Kostya was throwing up, and we thought that he had problems with stomach, but then he had eyeache and sorethoat, and we've found out that it was a very bad cold. 
As my colegue usually says: "There is something possitive in all negative", so I agree. Though my boys were sick we hung out together all the time. I was rushing around the flat and bringing them hot tea and eyes and throat rising micstures.
Thanks God, Kostya feels better today, and Illya is recovering.
Such moments remind us what is important and  what is not, what is serious and what is rubbish. Sometimes while running and doing "important" things we forget about precious and really valuable things. 
Glory to God for everything!!!

Autumn is an amazing time of the year. I love it. While walking to the work, i'm enjoying wonderful sceneries, and amazing autumn air. The nature decorates itself. it's beautiful. People are gathering mushrooms in the park. i wish to go to the forest or just to the park with my son, to experience this wonderful autumn atmosphere. i really wish my son to be so romantic, sensitive as i am. i want to share with him my outlook, i want him to know, to feel to notice all this greatness that God has created.
People are rushing all the time. they are in a hurry to buy more stuff they don't need, but not all of them can stop and think for a minute, and to admire for a minute by the stillness of the nature, by its autumn glorious beauty.
As my job starts in Autumn, it brings a lot of changes into my life. I get bussier, more serious, and imaginative. i begin to rethink my plans and dreams... and create new ones. i've noticed that i'm using the internet not so often then i used to before. it's good. it takes a lot of time and steals our attention. i want to knit or to stichcross something, just because it makes me calm and brings peace and lots of dreams.
oh Autumn, it's a wonderful time of the year.

Sea/ Море

OH well we are almost two weeks back from our trip to the Black Sea. It was very good, i'm not saying that it was great or awesome, becaouse we went to the sea as a family for the first time, and it was ok. We've had fun, we've enjoyed the sun, the sea, the beach and hot sand, we've swimed not only in the sea, but also in the lake. We've seen a lot and we've done a lot, because we went by car, not by train.
At first i was afraid to go with Kostya, because, it thought he was too little (ha, he is not, he turned 4 on July 22.) He enjoyed the whole trip, he was quiet as a mouse all road long, he ate, he slept, he did well, and i'm very proud of him.
At first we went to the Sevastopol and spent 4 days there, we went to museums, 2 city beaches and other places. I really enjoyed that time. It was nice and interesting.
After that we drew to the city we supposed to stay -- Myrnyi. It's a small town, not city, because it's tiny, it has only few houses which are almost taken by the tourists from Russia, Belarussia and of course Ukraine. 
Our first sea experience was nice, but we were kind of disappointed with the cold water and strong wind. in the evening; we couldn't even seat on the beach because of the wind.
But still we've got our suntans, we've breathed fresh-salty-sea air and we're ful of possitive emotions.

On the previous post, i was writing about preparations for our trip, and i promised to make the photos of the day, and i didn't do them. The first my excuse is that i hadn't excess to the internet from my phone, and the second excuse is that i frankly forgot.

************************************************************************

Ми вже повернулися з Чорного моря і вже 2 тижні вдома. Наша поїздка була хорошою, не назву її чудовою, або неймовірною. Це все таки наш перший сімейний виїзд, і думаю, що він був не поганим. Нам сподобалось: ми насолоджувались сонечком, морем, гарячим пісочком, свіжим морським повітрям, плавали не лише в морі,але й в озері. Донузлав. А також ми побували в різних місцях. Я дуже рада, що ми все ж поїхали і поїхали на машині, а не поїздом.
Спочатку я боялася їхати з Костиком, бо думла що він ще маленький (ха, а він уже не маленький, йому вже 4 рочки стало). Але він чудово переніс подорож, сидів тихенько як мишка. Їв, спав, грався, і я дуже їм пишаюся.
Перші 4 дні ми провели в Севастополі. Були в музеях, на 2х міських пляжах, і гуляли містом. Загалом сподобалось.
Потім ми поїхали в містечко Мирний, і провели там не повних 2 тижні. Це містечко дуже маленьке, там є декілька вулиць, в будинках яких живуть переважно туристи з Росії, Білорусії та звичайно України.
Наш перший морський досвід був дуже "холодний". Море як на диво було холодне, і було дуже вітряно, ввечері навіть було неможливо сидіти на пляжі. Зате ми ходили до озера і гуляли містечком, а ще багато спали. (оце ж відпочинок!)
Загалом ми все ж добре відпочили, приїхали засмаглі, оздоровлені і щасливі.

Перед виїздом я писала повідомлення, що буду робити фото кожен день і виставляти. але тільки ми приїхали я одразу про це забула. чесно, просто вилетіло з голови і + в мене не було на телефоні інтернету.
ну ось декілька фото. 

Preparation/ Підготовка

Our first family holiday is coming. We've never traveled so far together. Hopefully our son will take the trip easily, but we plan lots of stops and lots of snaks. I really hope not to gain weight during the holidays, i've been eating smaller portions of food during 2-3 weeks, I wanted to loose some kilos.

So the lists are almost written, and the needed things are almost bought. 

I've always dreamed to make Photochalenge, so I'm sure this holiday is a good chance to do it. I'm not sure to take pictures of everything in the list, but i will definitely try.
                                      
                                                      ****************************************************
Наближається наш перший сімейний відпочинок. Ми ще так далеко разом ніколи не їздили. Звісно не відомо як Костя буде вести себе в дорозі, але плануються цікаві зупинки, а також багато перекусів. Головне не поправитись в дорозі і на відпочинку, я вже 2-3 тижні їм маленькими порціями щоб трішки схуднути. 
Списки вже майже написані, майже все вже куплено.  Ура- ура.

Вже давно планую зробити Photochalenge, звісно не обіцяю виконувати усі дні (хоча буду намагатися).