новий переїзд... нове все... чи то нічого більше немає

новий переїзд... нове все... чи то нічого більше немає

збираємось, пакуємо все в пакети, коробки...
Панічно збираю усе, що має спогади. Розуміючи, що це все буде поховане назавжди. Час безпощадно втікає не залишаючи часу посидіти та порозглядати старі речі. Боляче пакувати все, що коштувало мало, але стало дорожчим за золото. Більше ніколи Костя не гратиметься музичною жирафкою і не гратиме в футбол дитячим м'ячиком з черепашкою. Він вже забув, що ні на хвилину не випускав з рук ось ту червону лопатку, та дуже плакав коли ми випадково її забули в мами. Одна частина мене хоче щоб не було хламу і непотрібних паперів і старих книжок, а іншій боляче викидати навіть папірець з каляками-маляками.
Так завджи, спаковуєш в коробку і намагаєшся запам'ятати, що і куди поклала, підписуєш, а потім просто не пам'ятаєш, що воно в тебе було. Сумно, покидати житло, район, місто.... сумно щось міняти... хоча можливо ці зміни на краще...

School Tuesday: Графік поведінки/ The calendar of behaviour

Все менше й менше залишається моєї відпустки, і все більше й більше я думаю про школу та про навчальний процес. Але ще є дещо чим би я хотіла поділитись. Це-- календар поведніки, це "ноу хау" стало дуже корисним для виховання та навчання.

Декілька місяців тому на нашого Костю почали жалітися в садочку, що він не дуже добре поводиться. Взагалі він спокійний і не вредний, але дрібні хуліганства трапляються. Спочатку я дуже засмучувалась, читала йому довгі лекції про поведінку,  але це не давало результату. Тоді я почала шукати і Інтернеті, і знайшла декілька рекомендадцій як покращити поведінку дітей через ігри та цікаві придумки. От і  придумався мені такий собі календар.

 

Як його зробити:  потрібно розділити аркуш паперу на кількість 7 стовпчиків (тобто 7 днів тижня), перша горизонтальна лінія для назв днів тижня, а далі 4-5 ліній залежно скільки днів у місцяці.

Як це працює: я чіпляю ці графіки на холодильник. Умова така: є 2 типи позначок усміхнене личко і сумне. Якщо дитина поводиться добре то заробляє хороше усміхнене личко, а якщо погано, то відповідно-- сумне. Якщо дитина протягом 7 дні отримує хороші личка, то отримує нагороду: подарунок, приз або похід кудись. Засіб похвали залежить від батьків та домовленості з дітьми. 
На графіку можна також позначати особливі дати, дні народження, свята або вихідні, це допоможе дитині звикнути до поняття календар, а також вивчити дні тижня.

Ось декілька фото наших календарів:

Ледь не забула, метою створення календаря було виправити поведінку і прослідкувати коли Костя вредний. І в нас це вийшло! Костіна поведінка покращилась, скарг у садочку немає і вдома він поводиться значно краще.

School Tuesday/ Школа: графік поведінки/ The calendar of behaviour

There's not so much time left before my work gets started. So, I wanted to share one thing which is very useful for parenting. That's the chart of behaviour.

A couple of month ago we were told complains about our son's behaviour at the kindergarten. He wasn't very bad, but he was naughty and it bothered me a lot. After some days of frustration and not knowing what to do I've decided to browse the Internet (how could people live without it?) and I've found some recomendations how to improve the child's behaviour and I made a calendar.

The required materials: paper, coloured pencils or markers, ruler (I didn't use it), patience and consistancy.
Here how it looks:

How you do it: divide the paper on the amount of days in a month. One paper is one month. The vertical columns are days of the week, the horisontal columns are the weeks.

How it works: After having done this chart, stick it to the fridge and tell your child, that you will summarise each day in the evening and draw a face on the chart. There are two kinds of faces (only 2, there's no middle behaviour) good or bad. The rule is: If the child gets all happy faces for 7 days he gets a present or a chance to go somewhere. You may choose the appreciation yourself, or let it do to your kid.

You may also mark special days, birthdays or days off on the chart, it will help your child to learn the days of the week and to understand how the calendar works.
Here are some pictures of our calendars. Oh, I've almost forgotten: my point is: this calendar is really working, my son's behaviour's improved.

School Tuesday/Школа: Math lessons

Hi, I'm still on my summer break there are 17 holy days of vocation , I don't really want to post school plans or whatever's connected to school, besides I haven't even thought what I'll teach about this year. But I understand that my son's turned 5 and we are aproaching to school age, so we need to prepare. We need to learn how to count and read (at least we'd better learn the letters). He is more eager to learn the numbers than the alphabet, but I'm cool with it. He likes numbers, so we do a lot of counting activity while walking on the street. I usually ask him to count how many cars are parked near our house, or how many air conditioning systems are there on our house (we live in block of flats). It's interesting and amusing. 

I'm sure that the process of learning should be exciting, not borring and should answer the demands of curious child. 

If my son likes counting more than reading I'm ready to teach him how to count and I'll focus on it more. 

So that's what we've done last Saturday and today (Tuesday, 5)

1.Math colouring. 
As we tried to combine useful with pleasant, we had to colour and to have breakfast. We were successful in both activities and everybody was pleased, especially me. :) 
Kostia really liked this activity, he had to colour the picture according the numbers, but it wasn't as easy as you think. There was some math too, he had to add or to subtract and than to find out what colour to use.

2. Learing signs "greater than'', "less than'' and "equals"

School Tuesday/ Школа: Уроки математики

Оскільки я ще у відпустці лишилось ще 17 святих днів, мені не дуже хочеться виставляти шкільні конспекти і я взагалі ще не робила ніяких "вчительских" планів. Але я усвідомлюю те, що Кості уже 5 років і нам потрібно розвиватися і вчитися по-трішки читати і рахувати. Тому минула субота та сьогодні (вівторок) були присвячені математиці. Чому саме математиці? Це йому подобається, йому подобається рахувати коли ми гуляємо. Я іноді придумую йому завдання просто "на ходу", наприклад: порахувати на якому поверсі висить кондиціонер, або скільки засклених  балконів є у будинку. Або ж скільки машин припарковано біля під'їзду, і скільки залишилось після того як поїхав білий Range Rover. :) Це цікаво та весело. Я впевнена, що процес навчання повинен бути захоплюючим, не нав'язливим та згідно з інтересами дитини. Якщо моєму сину подобається рахувати більш ніж читати (наші бабусі і дідусі називають це схильністю до математичних наук і вже думають в якому університеті буде вчитись внук, нуууу поживемо побачимо, звісно) то рахувати ми будемо вчитися більше і акцентуватимемо на цьому нашу увагу. Отже, ось що ми робили у суботу та вівторок.

1.Розмальовували малюнок відповідно до кожної цифри. 
Взагалі ми поєднували багато приємного з корисним. Ми їли і щоб заговорити зуби ми розмальовували. Цікавим в цьому занятті було те, що там були не просто цифри, але й приклади наприклад: 6-4. Цей приклад потрібно розгадати, ми користувалися фломастерами, спочатку відраховували, а потім додавали чи віднімали. Кості це завдання дуже сподобалось і мені. Як результат: з'їджена каша і повторено рахування додавання та віднімання.

2. Вивчення знаків більше, менше та дорівнює.  

Family Saturday/ Сімейна субота: Хлопчик росте

Наш хлопчик росте. Нещодавно відсвяткували 5 років. Так радісно і водночас якось сумно. Так багато хочеться його навчити, розповісти, показати. Так сильно хочеться обіймати та цілувати. Але наш хлопчик росте, має свої запитання, обіймає, але через мить виривається з обіймів, бо соромиться.
Костя нарешті навчився кататись на велосипеді. Він спочатку дуже боявся, і коли Ілля відчепив маленькі колеска навіть не сідав на нього, але декілька днів тому він впевнено сів на велосипед і поїхав так, ніби вже їздив декілька років. А я вам що кажу, наш хлопчик росте.
*****
Our boy is getting older. We've just celebrated 5 years. These moments are joyful, but at the same time sad, because he is not that little puffy cute baby boy, but he becomes boy. There's so much I want to teach, show and tell him.  He has his own questions, he hugs, but only for a second and then runs away because he's shy. I love him.
Kostya can ride a bike now!  At first he was affraid, espessially when Illia took off the little wheels, he refused to ride it at all.  But few days ago he confidently set and rode it as he had been riding it for many years. I was surprised and content. That's what i'm talking about, our boy is getting older.

Покатались, погуляли, пограли в ігри, потім прийшли додому і годину смажили чебуреки. Костя допомагав від замішування тіста, до обсмажування нямок. І коли вже сідали до столу, я його запитала: "Що тобі сьогодні сподобалось найбільше? Те, як ти катався на велосипеді?", він подумав і сказав: "Ну це було добре, але найбільше мені сподобалось бути разом і готувати їсти".
Не важливо як, неважливо коли і скільки, головне проводити час разом як сім'я.

After riding a bike we went home and cooked supper. Kostia was helping a lot, he always helps me, I apreciate it. While eating supper I've asked him whether he liked to ride a bike and he answered: "It was good, but I liked being together." That's so sweeeet.

Sunday for God/ Неділя для Бога: Марновіства та Забобони

Почало темніти. Чорна кішка зійшла з тротуару та перебігши дорогу продовжила свій шлях. Без жодного страху і зайвої думки вона попрямувала додому, або ж на нічне полювання. Раптом, звідки не візьмись з'явилась машина, і різко зупинилась, побачивши чорного кота.

Насправді ця машина була моїх друзів, і ми жартуючи проїхали по тому фатальному і "страшному" місці. Звісно розмова зав'язалась про забобони. А хто які знає, і в що колись вірив. Чому чорне кошеня може зупинити дорослого безстрашного чоловіка, та нагнати на нього страху? То чи такі вони страшні, як здаються, чи варто в них вірити, і якщо ні, то чому?

Усіма улюблена Wikipedia тлумачить забобони так:  вид марновірства, що полягає у тому, що індивід приймає за реальність невідомі сили, здатні провіщати події і навіть впливати на них.
До забобонів відноситься: носіння талісманів, татуювання, магічні жести та прикмети, які начебто мають віще значення.
Прикмет та забобонів є дуже багато і кожне з них має свою історію виникнення, найчастіше просто безглузду. 
Оскільки все почалося з кішки, то про неї і поговоримо. 
1. Чому винна кішка?
Справа  в тому, що чорну кішку дуже важко побачити в темряві. Коли чорний кінь перебігав дорогу наїзднику, кінь лякався і наїздник падав. Саме через це чорних кішок почали недолюблювати.

2. П'ятниця 13.
Чому ж так страшно навіть вимовляти ці слова? Насправді все почалось від самовільного трактування старозавітньої розповіді про Каїна і Авеля. Хтось вигадав, що саме в п'ятницю 13 Каїн вбив свого брата Авеля. Після ось такої байки, цифра та день перетворились в символ нещастя та горя.

3. Переступи поріг.
Чи бувало з вами таке, що щоб щось передати вам казали: "Ееее, через поріг неможна", і змушували переступити поріг. В давні часи, під порогом ховали прах мертвого. Передавати через цей прах вважалось неповагою, крім того такі дії могли "потривожити" померлого.

4. Розсипати сіль-- буде сварка.
Це одне з моїх улюблених. Виявляється, в давні часи сіль була дуже дорогою, адже щоб її привезти чумаки їздили далеко і надовго. Тому того хто розсипав коштовну сіль сварили.

5. Не можна дарувати годинники.
Цей забобон походить з Китаю, де  вважається, що коли даруєш годинник-- запрошуєш на похорон. Можливо з цим забобоном можна пов'язати латинське прислів'я "Momento mori"("Пам'ятай про вічність").

6. Присісти на доріжку.
Я завжди наївно думала, що це не забобон, а просто традиція прощатися. Але на жаль це не так. В давнину люди вірили, що присівши на доріжку вони обманюють домашнього духа, щоб він за ними не йшов і не заважав надалі. Безглузддя.

7. Не можна виносити сміття після заходу сонця.
Це улюблений чоловічий забобон. А тлумачиться він дуже просто: люди не хотіли, щоб їх обговорювали та судили за те, що вони рідко виносять сміття.

Список забобонів та їх походження можна писати довго, адже їх є дуже багато. Метою моєї писанини є донести до читача, що забобони це марновірства. Тлумачиться легко: мара віра, тобто безглузда віра.

Що стосується талісманів, які стають модними знову і знову, хоча і є складовими марновір'я. Талісман це не лише який кулон, чи зуб або око звіра, колечка, але й ікони наклеєні в машині, зберігаються в гаманцях. Це все талісмани, адже ми покладаємось на їх силу, на те що вони вбережуть нас від злого ока, бандита чи несподіваної смерті. Християни це послідовники Христа, діти Божі, які безумовно вірять у силу Бога. Якщо перед виходом з дому, я помолюсь про Божий захист, то ікона в гаманці мені не потрібна. Якщо я перед виїздом з гаража помолюсь, а іноді і не помолюсь, але вірю в мого Господа, що Він мене береже, то рятує мене не приклеєна іконка на панелі авто, а Бог! Намальовані хрести на вхідних дверях це лише безглузда колекція, адже Христос має буде в серці і в щоденній молитві.

 Люди згодні вичитувати та вивчати різні забобони та купляти талісмани, щоб бути в безпеці, але люди не хочуть зрозуміти, що лише справжня віра в Бога рятує, дає безпеку та мир. Повіривши та полюбивши Бога про якого написано 66 книг Біблії, я була здивована  наскільки простіше довірити свій день Ісусу Христу. Він є живий, Він сильніший за нерозсипану сіль, за "домашніх духів", бо Він є Бог.

Нехай ваші дні будуть сповнені миру Божого, хай віра в Господа Ісуса Христа гаряче пече в серці та випалює все, що заважає Богу діяти.


Оксана Ковальчук