Чим Ингрэм "Как быть мудрым родителем в безумном мире" Принцип 2. Подкрепляйте слова делами

Продовження книги по вихованню дітей.
частина 2.

Чтобы воспитание призводило эффект, мы должны подкреплять слова делами. Дети не станут строить свою жизнь на одних только словах и советах. Родители—их первый и основной пример для подражания, и они внимательно наблюдают за нашими качествами и поступками.

Истина– причем устрашающая– состоит в том, что ваши дети будут вомногом похожи на вас. Они последуют тем моделям поведения, которые переняли от вас. Поэтому, если вы хотите, чтобы ваши дети подражали Христу, то и вам нужно подражать Христу. Дети будут поступать не так как вы говорите, а так, как вы поступаете.

Від себе: Шановні батьки, задумайтеся, як ви поводитеся, як ви їсте, куди ви викидаєте сміття, як ви спілкуєтеся між собою, як ви вирішуєте конфліктні ситуації, так само буде робити ваша дитина. Якщо вам щось не подобається у своїй поведінці, то змініть це, адже незабаром діти це переймуть і будуть робити це так само.

Печеньки "Черепашонки"

З метою почастувати дитинку "нехімічними" солодощами, та бажаючи залучити малюка до творчої діяльності, сьогодні ми пекли печеньки "Черепашонки". Іде позичила ось тут: http://forum.say7.info/topic43373.html  здається там тісто краще, але зате, там використовується крохмаль та розпушувач, а цього дитинці не потрібно в домашній випічці.

"Черепашонки"
125 г масла
1 ст.л. смальцю
1/2 ст. цукру
1/2 стак. сметани
1 яйце
1/2 ч.л. соди
2-3 ст. муки
Розтерти масло та смалець з мукою. Збити яйце з цукром і влити до масло з мукою. Змішати сметану з содою та додати тіста. все перемішати. Зробити дві кульки, одну меншу за іншу. в меншу додати какао (по смаку, щоб було коричневе). З коричневого тіста зробити ковбаску, білу кульку розкачати. Замотати ковбаску в біле тісто. Порізати на кружечки 1 см. товщиною. З залишків від булого тіста зробити черепашкам голівки та лапки. Перекласти красу на деко, і випікати до готовності. Печуться дуууже швидко.

Поки мама зайнято замотувала коричневе тісто в
біле і розрізала "штучкі", Костуньо видавлював печеньки.

Before (oh what a stunning smile)

Bon Apetit!

Садок, спання та рукоділля

Кості уже два роки. Вау. Наприкінці літа ми стояли перед серйозним вибором: віддавати малюка в садок чи ні. Звісно, я ще до його народження знала, що не віддам дитину у дит.садок до 3х років. Але спокуса була велика. Двохріччя- це важкий період у вихованні, з Божою допомогою справляємось.
Нещодавно зрозуміла, що наші помилки мають довгий слід. Дякувати Богу у вересні відлучили малого від "циці" і почали його заколисувати в колисочці (нарешті за два роки дитина спить в своєму ліжку!!!!). І от почалося: "Мама, ам-ам", "Мама, пити", "Мама, мити ручки". Я як наївна матуся почала виконувати усі ці прохання, ніби-то турбуючись про дитину. А він таки- малий маніпулятор. Я дала слабинку. Коли люляє Ілля такого нема, він просто мовчки засинає за декілька хвилин, а у мене "процедура" триває 10-15 хв. Ні-ні, я не скаржуся, я взагалі про такі сроки і не мріяла. Але для себе зробила висновок: Діти мають прекрасну пам*ять, і якщо мама хоч раз зробить помилку або "посуне" свої рамки та правила, то манюня неодмінно цим скористається і буде форсувати це далі.
Так от, про садок. :) Ми записалися на наступний рік. Я хочу бути учасницею життя своєї дитини, хоча б, до 3х років, а далі видно буде. Тому, я вирішила, щоб не відставати від одноліток, які ходять у садки, ми будемо вдома розвиватися. юху-ху! Сьогодні у нас відбувся перший урок з рукоділля. Дякую за ідею Ірі Антонюк та Ясічці. Да-да, ми робили "Барана" :)
Не думала і не гадала я, що Кості так сподобається клеїти. Він був у захваті, спочатку не міг дочекатися поки я того барана намалюю, потім поки виріжу, ну а от коли діло дійшло до намазування "Нєєєє" (саме так у нас звучить баранчик), то це був фурор. Костя створив сьогодні 3 баранчика... і хотів ще, але я вже не захотіла.
Ось декілька фото, було цікаво, навчилися та розважилися на славу.