Коли череда подій
наступає, і все ніби валиться на тебе і намагається задушити… коли невдачі
оточують тебе густим туманом і вже не видно ні надії ні променів змін… коли
руки втомилися боротися, а очі вже не мають сил плакати… тоді тихенький голос
сумніву шепоче тобі: «Бог тебе не любить… Ти не особливий…Він тебе забув…»
Чомусь цей тихий голос звучить переконливіше за гучномовці, та за втіхи
найближчих… чомусь цьому голосу ми віримо і постійно повторюємо його слова «Бог
мене не любить», чомусь повторюючи це і сотні разів прокручуючи це в голові
великі краплини сліз капають з очей, та ми все рівно повторюємо «Бог мене не
любить», продовжуючи запитувати себе і прокручуючи усі ситуації та невдачі
знову і знову в своїй голові.
Та це не так,
тепер я точно знаю.
Пам’ятаєш, був
цар Давид, що мусив покинути державу, своїх жінок і дітей, тікаючи від свого
сина Авесалома?
Пам’ятаєш Даниїла, що був кинутий у піч, а
потів у яму з левами?
Пам’ятаєш
Самсона, що був зраджений жінкою, позбавлений сили та гідності та був ув’язнений?
Пам’ятаєш Іллю,
що тікав від цариці, та сидів при річці і чекав їжі з небес?
Пам’ятаєш Йосипа, що був неодноразово
зраджений братами, управителями, однокамерниками?
Пам’ятаєш Йосипа і Марію, що були не прийняті
на нічліг?
Пам’ятаєш Івана Хрестителя, що був страчений?
Пам’ятаєш
безгрішного Ісуса, що був розп’ятий?
Пам’ятаєш апостолів, що помирали мученицькими
смертями?
А тепер згадай
себе… А тепер ще раз пригадай усі ситуації, що нависли над тобою… усіх хто тебе
образив, потоптався по тобі, усе, що втомило тебе і не дає сили дихати…
пригадай, і усвідом:
Ми знаємо усіх
цих героїв не лише через їх страждання, а через БЕЗМЕЖНУ ЛЮБОВ БОГА до них.
Бог беріг кожного
з них, виливаючи на них свою любов. Саме через це, кожен з них вийшов з усіх
ситуацій переможцем.
БОГ ЛЮБИТЬ ТЕБЕ. БОГ ЗА ТЕБЕ. А якщо Бог за
нас, то хто проти нас? Якщо Бог тебе любить, то яка різниця хто тебе не любить?
Божа сила являється в наших немочах, лише треба навчитись її проявляти, лише
треба навчитись падаючи встати, лише треба пам’ятати, що Бог не дає випробувань, які б ми не
могли знести…
І на кінець, пам’ятай:
Його любов до
тебе «ніколи… не
перестає!» 1 Кор.13:8.